АФІША

  • Жменяки

    26 Травня 2019р.
    початок о 18.00 

ІСТОРІЯ ТЕАТРУ

СПОКІЙ ЙОМУ ТІЛЬКИ СНИТЬСЯ...

З нагоди 80-річчя народного артиста України Анатолія Філіппова

 Анатолій Філіппов

Цей відомий афоризм можна сміливо застосувати як квінтесенцію до творчого портрета актора, режисера, співака, педагога – головного режисера Закарпатського обласного українського музично-драматичного театру імені братів Юрія-Августина та Євгена Шерегіїв, народного артиста України Анатолія Юхимовича Філіппова.

 

Роки невпинно біжать, їх неможливо зупинити. Багато всього, що відбувається в житті, стирається у нашій пам’яті, але завжди залишаються приємні спомини про особливі події, про людей, які творили ці події заради майбутнього. Такі особистості залишають прийдешнім поколінням чудові зразки жертовного ставлення до роботи, приклад для наслідування, адже цього неможливо забути, їхні напрацювання завжди кличуть нас до нових звершень в ім’я майбутнього.

Закарпаття – надзвичайно мальовничий і багатий край. Краса карпатської природи, його географічне розташування, щирий і надзвичайно працьовитий люд – усе це робить його унікальним. Така особлива земля не може не стати матір’ю непересічних, універсальних, талановитих і навіть геніальних людей. На це звертали увагу і не раз відверто висловлювалися про неординарні особливості нашого краю видатні художники, письменники та відомі громадські діячі світу. Крім сказаного, додамо, що наша мала Батьківщина має ще одну унікальну особливість – притягувати невідомими чарами до себе талановитих уродженців інших земель, адже є багато прикладів, коли приїжджі митці настільки закохувалися у наш край, що присвячували йому кращі свої твори.

Наше земне життя, на жаль, надто коротке й швидкоплинне, воно тільки тоді чогось варте, якщо людина залишає після себе добру пам’ять. Особливо це стосується творчої особистості, тобто, якщо людина упродовж багатьох років на видноті – віддано служить мистецтву. У таких достойників виникає потреба при досягненні ними певних життєвих рубежів у підведенні підсумків творчого доробку, щоб намітити для себе нові обрії.

Час настав і для одного із нинішніх корифеїв українського театру Срібної Землі – Закарпаття, народного артиста України Анатолія Юхимовича Філіппова, який опинився на певному життєвому  рубежі – відзначив свій славний 80-літній ювілей.

Народився Анатолій Юхимович третього вересня 1935 року у невеликому селі Соколів Зміївського району Харківської області. Закінчивши місцеву середню школу, служив у армії, працював лаборантом у пожежно-технічному училищі, а потім доля повела здібного юнака на навчання до театрального вузу.

У 1961 році уродженця легендарної козацької Слобожанщини, молодого талановитого випускника Харківського державного театрального інституту на запрошення тодішнього головного режисера театру міста над Ужем, заслуженого артиста України Гната Ігнатовича (Балінського) було направлено на зміцнення професіонального акторського ядра, створеного після Другої світової війни українського державного музично-драматичного театру наймолодшої області України – Закарпатської. Уже перші кроки самостійної творчої діяльності юнака на закарпатській сцені принесли йому неабиякі успіхи. Приємна зовнішність, чудові голосові дані, вміння настирливо працювати над удосконаленням акторської майстерності – все це досить скоро дало можливість Анатолію Юхимовичу голосно заявити про себе. Закарпатський глядач полюбив його, про діяльність молодого актора-співака часто писалося у засобах масової інформації. Так, уже в 1967 році після виходу в світ знакової музичної вистави М. Томчанія «Жменяки» закарпатський письменник і рецензент Ю. Шкробинець дав йому високу оцінку як виконавцю ролі Михайла Жменяка.

В Ужгороді Анатолій Юхимович успішно працює до 1968 року, потім він – актор Чернігівського обласного музично-драматичного театру імені Т.Г. Шевченка, а з 1984 року – постійно на роботі в Закарпатському обласному українському муздрамтеатрі, зокрема з 1997 року – на посаді його головного режисера. Таким чином на сцені Закарпатського обласного українського музично-драматичного театру Анатолій Філіппов перебуває вже близько сорока років і сміливо може вважати себе не лише знавцем, але й творцем його неординарної історії.

Якщо простежимо творчу біографію ювіляра як актора, співака, педагога й режисера, то побачимо, що він завжди був і продовжує залишатися невтомним шукачем, який не заспокоюється на досягнутому, а безперервно удосконалює створене ним. Його мистецтво завжди відзначається м’яким ліризмом, легким ненав’язливим гумором, а герої вистав приваблюють душевною щедрістю, цілісністю характеру. Великий особистий акторський досвід підказує йому головну режисерську лінію – відкривати високе у звичайному, буденному. У створених ним позитивних образах кожного поставленого спектаклю на сцені театру міста над Ужем завжди органічно переплітаються народна мудрість, благородство і дивовижна скромність, його герої демократичні, вони ніколи не повчають глядача, а віддзеркалюють духовні прагнення звичайних людей, їхні радощі й печалі. Очоливши театр у місті над Ужем у дуже складний для нашої країни час 90-х років минулого століття, Анатолій Юхимович не розгубився, а впевнено повів творчий колектив за собою. Правдошукач, життєлюб, мрійник і лірик за натурою, він завжди показував і показує приклади яскравого творчого втілення своїх задумів у життя.

За майже шістдесят років служіння мистецтву Мельпомени він зіграв-виспівав понад 200 провідних ролей у виставах зарубіжної та вітчизняної класики, а також сучасних драматургів, самостійно здійснив 40 власних режисерських постановок, які піднесли митця до справжніх вершин мистецтва, принесли йому заслужену славу та чимало вагомих урядових нагород. Принагідно зауважу, що за всі роки творчої діяльності він ніколи не покидав сцени, у багатьох поставлених ним виставах він блискуче зіграв головні ролі.

Кращі постановки Митця й сьогодні в діючому репертуарі рідного театру. Серед них у першу чергу такі, як «Витівки Хануми» А. Цагарелі, «Банкрот» («За двома зайцями») М. Старицького, «Наталка Полтавка» І. Котляревського, «Мати-наймичка» та «Назар Стодоля» за Т. Шевченком, «Чого хоче жінка?» Г. Квітки-Основ’яненка, «Ретро» О. Галіна, «Здрастуйте, я ваша тітонька» Б. Томаса, «Пограбування опівночі» М. Митровича, театральний концерт «Оперета – любов моя» та інші. Хочеться особливо відзначити успішне здійснення ним останнім часом постановок спектаклів за творами закарпатських авторів, які вже стали золотим фондом рідного театру. Це «Танго для тебе» Ю-А. та Є. Шерегіїв, «Судний час» І. Козака, «Дорога до раю» Д. Кешелі, «Пригода в Карпатах» (інсценізація А. Філіппова), «Цвіт папороті» Ю. Чорі та інші.

Знаковим, безперечно, є той факт, що до свого ювілею головний режисер театру в місті над Ужем підійшов з новою постановкою твору про всесвітньо відомого художника Закарпаття Адальберта Ерделі «А в Парижі гарне літо…» молодого закарпатського драматурга О. Гавроша, де режисер також виконує головну роль.  

Анатолія Філіппова в Ужгороді всі знають як вельми відкриту і щиру людину, якій ніхто не може закинути звинувачення у «зірковій хворобі». Досягнувши вершин майстерності, Митець залишається доступним для усіх, хто хоче отримати будь-яку пораду. Він так спілкується з друзями, знайомими і малознайомими людьми, ніби й не було за його плечима всенародного визнання. А ще ветеран ніколи не пропускає нагоди поїхати у віддалений район краю, чи навіть в окреме гірське село, щоб ознайомитись із місцевим аматорським драмгуртком, надати йому допомогу, щиро радіє, коли зустрічає унікальних акторів із народу, солістів-вокалістів, майстрів  художнього слова, гумористів, самодіяльних поетів і композиторів.

У повсякденній роботі вважає, що вистава – твір високохудожній, а її творець – режисер повинен мати обов’язково поетичні здібності. Він не може бачити своїх героїв і їхні справи буденно, натуралістично. Поряд із розвиненим художнім смаком, режисер мусить володіти почуттям кольору і простору, йому необхідний тонкий смак у музиці, мові, відчуття ритму. Всі ці риси притаманні нинішньому головному режисеру Закарпатського обласного українського муздрамтеатру імені братів Юрія-Августина та Євгена Шерегів, що, безперечно, забезпечує йому багаторічний сталий творчий успіх. Анатолій Філіппов переконаний, що вдало підібраний репертуар – обличчя театру, а основа вистави – неповторність.

Поздоровляючи Митця зі славним життєвим ювілеєм, друзі та колеги щиро бажають мудрому керманичу театральної справи Срібної Землі – Закарпаття, який і сьогодні перебуває у перших рядах борців за чистоту мистецтва Мельпомени, міцного здоров’я, дякують за витримку, людяність, за тепло його великого і доброго серця, бажають, щоб Всевишній дарував йому довгі роки життя, сімейного благополуччя, успіхів у роботі. Нехай здійсняться всі його творчі задуми, а гарний настрій ще багато літ додає наснаги в роботі. З роси й води!

 

Анатолій ФіліпповАнатолій ФіліпповАнатолій ФіліпповАнатолій ФіліпповАнатолій ФіліпповАнатолій ФіліпповАнатолій ФіліпповАнатолій ФіліпповАнатолій ФіліпповАнатолій Філіппов

 

 

 

Василь КОБАЛЬ

Культурологічні джерела: [Щокварт. вісн.]. –  2015. – № 3 (31). – С. 43–45.

 

Наші контакти:

т/ф. (0312) 61-60-11 – приймальна
тел.  (0312) 61-71-30 – каса
моб. (050) 432-05-57 – каса
тел.  (0312) 61-42-37 – черговий

Адреса театру:

88018 м. Ужгород, вул. Л. Толстого, 12
e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.