АФІША

  • Попелюшка

    17 червня 2018р.
    початок о 12.00
    (40 грн.)

  • Задуши мене в обіймах

    17 червня 2018р.
    початок о 18.00
    (30-80 грн.)

  • БРЕМЕНСЬКІ МУЗИКАНТИ

    24 червня 2018р.
    початок о 12.00
    (40 грн.)

  • Вільні метелики

    24 червня 2018р.
    початок о 18.00
    (60-80 грн.)

Закарпатський муздрамтеатр закриє 71 театральний сезон оперетою "Шаріка"

 У неділю, 16 липня, о 18.00 Закарпатський академічний обласний музично-драматичний театр імені братів Шерегіїв закриває свій 71 театральний сезон.

А було зроблено цьогоріч чимало. Це і проведення першого фестивалю малої сцени «Під цвітом сакури», на який з’їхалися відомі колективи з усієї України, і отримання довгоочікуваного звання «академічний», і успішні прем’єри та гастролі...

У неділю муздрамтеатр закриватиме сезон вже сьомою прем’єрою. Цього разу на глядачів чекає романтична оперета «Шаріка» Ярослава Барнича, доля якого пов’язана із Закарпаттям. Головний театр області і надалі прагне бодай одну виставу ставити на місцевому матеріалі. Минулого сезону це була драма «В Парижі гарне літо….»  про долю знаного художника Адальберта Ерделі.

У неділю покажуть виставу про маловідому сторінку історії Закарпаття, коли в роки Першої світової війни в нашому краї перебували Українські січові стрільці. Це були військові частини, сформовані з українських добровольців, що вирізнялися високим патріотизмом та незламним духом. Січовики з честю показали себе на фронті у боротьбі з російськими загарбниками у Карпатах.  На Закарпатті вони готувалися до боїв та лікувалися.

У ЗАКАРПАТСЬКОМУ МУЗДРАМТЕАТРІ СТАВЛЯТЬ ОПЕРЕТУ ПРО КОХАННЯ УКРАЇНСЬКОГО СІЧОВОГО СТРІЛЬЦЯ ТА УГОРКИ

 Ярослав Барнич - січовий стрілецьУ неділю, 16 липня, о 18.00 Закарпатський академічний обласний музично-драматичний театр закриває свій театральний сезон прем’єрою української оперети «Шаріка».  Її автором є відомий драматург і композитор Ярослав Барнич, який має безпосередній стосунок до Закарпаття.

Він народився 1896 року на Івано-Франківщині у родині директора школи. З дитинства захопився музикою. У 1914 році вступив добровольцем до Українських січових стрільців, між якими навіть організував смичковий квартет. У 1924 році закінчив Вищий музичний інститут у Львові і на запрошення закарпатського товариства «Просвіта» переїжджає до Ужгорода керувати оркестром місцевого театру. Тут він з успіхом пропрацював кілька років, після чого їде до Берліна підвищувати кваліфікацію.

У 1930-х роках Ярослав Барнич написав кілька оперет, які з успіхом і нині йдуть на українських театральних сценах. Зокрема, він є автором загальновідомого шлягеру «Гуцулка Ксеня». Після Другої світової війни виїхав за океан, що й спричинило накладання табу на його ім’я в радянських час.

Закарпатський муздрамтеатр потішив новою молодіжною виставою

 

У неділю, 11 червня, після четвертого показу останньої прем'єри Закарпатського академічного обласного музично-драматичного театру імені братів Шерегіїв, відбулося обговорення вистави «Вільні метелики» Леонарда Герша, на якому були присутні не тільки закарпатські журналісті, але й гості зі США. 

Постановку молодіжної вистави здійснив художній керівник театру Василь Шершун.

Попри те, що п'єса американського драматурга 1969 року, її цьогоріч ставлять одразу в кількох театрах України. За словами режисера-постановника Василя Шершуна, він шукав тему, яка є суголосною із сьогоденням. Тому зупинився на стосунках батьків і  дітей, адже це торкається кожного. Робота над виставою проходила демократично, актори обговорювали епізоди з режисером і пропонували чимало сучасних рішень.

Професор Сергій Федака про виставу "Вільні метелики"

У Закарпатському муздрамтеатрі ім. братів Шерегїів іде спектакль В.Шершуна “Вільні метелики” за мотивами однойменної п’єси 1969 р. Леонарда Герша.

На кожну роль тут підготовано по три-чотири актори, тому вистава має чимало версій, досить відмінних одна від одної за манерою гри, трактуваннями образів, ансамблевістю. Але й попри те твір надзвичайно закручений, він гостро-психологічний, не надто типовий для нашого театру і, чесно кажучи, просто приголомшує. Його в принципі не можливо переказати, це треба бачити, бо головне між персонажами виражається не так словами, як пластикою (балетмейстер В.Бабука), жестами, мімікою. Це одна з найбільш мімічних вистав нашої трупи, окремі сцени – на межі з балетом.

У шкільних кабінетах біології традиційно вивішують плакат з еволюційним древом. Унизу там одноклітинні, від них підіймаються різні гілки розвитку, найвищих з них дві. Одна з них присвячена членистоногим, на самому вершечку там комахи, що позначаються, як правило, малюнком метелика. На другій гілці – хордові на чолі з ссавцями, а вінчає там усе фігурка людини. Метелик і людина – два протилежні напрямки еволюції, сама природа розвела їх по максимуму. Чи можуть вони зійтися бодай у принципі, теоретично?

Головний театр Закарпаття стане учасником Всеукраїнського фестивалю-конкурсу Art-Ukrainе

Всеукраїнський щорічний фестиваль-конкурс ««ART-UKRAINE» проводиться з метою популяризації театрального мистецтва в областях України та підтримки місцевих театральних колективів на національному рівні.

Відбірковий тур охоплює 21 область. Участь у конкурсі можуть брати тільки академічні театри обласного рівня. Головним поціновувачем, а отже і суддею відбіркового туру є глядач. Аудиторія отримує заздалегідь розроблену анкету, в якій і дає свою оцінку акторській грі, режисерській роботі, загальному враженню.

Тільки після глядацької оцінки відбудеться конкурсний етап фестивалю. Наприкінці червня на сцені столичного Національного академічного драматичного театру ім. І. Франка відбудеться фінал. Три кращі театральні колективи, за версією глядачів, продемонструють свій погляд на відомі твори. Переможець отримає грошову винагороду.

Глядачі, які під час відбіркового туру заповнили анкету, матимуть змогу взяти участь у розіграші цінних призів.

У неділю в Ужгороді – прем'єра вистави "Вільні метелики"

У неділю, 21 травня, о 18.00 Закарпатський академічний обласний музично-драматичний театр імені братів Шерегіїв запрошує вже на шосту прем’єру цього сезону.

Тепер «шерегіївці» покажуть драму Леонарда Герша «Вільні метелики». Саме ця п’єса зробила ім’я американського сценариста і актора відомим у театральному світі.

Режисер-постановник вистави Василь Шершун наголошує, що хоча цей спектакль про молодь, але його конче треба подивитися і батькам. Бо дуже часто саме вони псують долі своїм нащадкам.

«Вистава «Вільні метелики» на дуже актуальну тему для нашого суспільства – як правильно виховувати дітей. Тому в театрі й вирішили показати її глядачам», -- каже заслужений артист України Василь Шершун.

 

 

Професор Сергій Федака про вистави фестивалю "Під цвітом сакури"


Камертон

У Закарпатському академічному обласному музично-драматичному театрі ім. братів Шерегіїв перший Відкритий фестиваль камерного театрального мистецтва розпочався спектаклем Київського академічного молодого театру “Піаніст”.

Вистава за п’єсою Вадима Лєванова (1967-2011) “Прощай, настройщик”. Її написано як моноспектакль на одну актрису – така собі історія досолішання. Драму насичено десятками алюзій на шедеври світової літератури і кіно. Проте режисер Валерія Городецька перетворила це на діалог (кориду) двох акторів, а ближче до кінця з’являється ще й третя. Що називається, постановниця погралася живими ляльками. У результаті вийшло щось схоже на професійно зроблений рекламний кліп чи навіть цілий навчальний фільм “Як спокусити чоловіка, не маючи особливих принад”.

Головна безіменна героїня (Поліна Снісаренко) має шістнадцять років (правда, через шість місяців) і купу дитячих комплексів, які роблять її геть безбашенною. Отака сміливість від безвиході. Представниця золотої молоді. Брутальна, як недопалок. Спілкуватися з нею – все одно, що цілуватися з попільничкою. Актриса аж пнеться зі шкури, щоб викликати у глядача максимальну відразу до свого персонажу. Гидке каченя наче щойно випурхнуло зі стін якої-небудь ужгородської школи.

Герой (Олексій Нагрудний, знімався у ряді серіалів) пережив вже геть усе, включаючи і себе самого. Мирно доживає віку, нікого не зачіпаючи, налаштовує собі піаніно. Правда, відчувається, що раніше він просто палав – навіть зараз дим ще іде. Чому між цими двома щось спалахнуло? А хто його зна… “Когда б вы знали из какого сора…” Проте почалася алхімічна реакція, котра перетворює обох тваринок на “людинок” (останнє слово – з лексикону героїні). Обоє стрибають вище голови, не боячись розбитися. Артист грає не так реального чоловіка, як образ із дівочих мрій.

Театральний фестиваль "Під цвітом сакури" в Ужгороді може статити щорічним


Сім днів тривав в Ужгород відкритий фестиваль камерного мистецтва «Під цвітом сакури». Уперше за двадцять років Закарпатський обласний український музично-драматичний театр імені братів Шерегіїв наважився на проведення власного фестивалю.

Оскільки рік тому головний театр області відкрив малу сцену, то й фестиваль присвятили камерному театральному мистецтву.

Про підсумки тижневого дійства розповів директор муздрамтеатру та ініціатор фестивалю Василь Марюхнич: "Хоча народна приказка каже, що перший млинець – гливкий, наш фестиваль виправдав сподівання. До нас приїхало п’ять відомих колективів (Національний академічний театр імені Івана Франка, Національний академічний театр російської драми імені Лесі Українки, Київський Молодий театр, Київський академічний театр «Колесо» та Івано-Франківський обласний академічний український музично-драматичний театр імені Івана Франка). Дві роботи («Спадкоємець» та «Круті віражі») показав наш театр, і вони цілком гідно виглядали серед інших".

За його словами, фестиваль виявився дуже цікавим і продемонстрував велику тематичну розмаїтість – від біблійної притчі про Юду («На полі крові) – до любовний фантазій уві сні («Кохання з присмаком дощу»), проблеми акселерації молоді («Піаніст») чи співжиття людей і тварин («Двоє, не враховуючи собаки»). Вистави були неймовірними, а в залі бракувало місць для глядачів. 

Директор Івано-франківського театру Ростислав Держипільський задоволений виступом на фестивалі "Під цвітом сакури"

У п’ятий день Фестивалю камерного театрального мистецтва «Під цвітом сакури» в рамках щорічного «Сакура Фест» свою постановку ужгородцям представив один із найуспішніших обласних театрів України – Івано-Франківський академічний український музично-драматичний театр ім. І. Франка.

Глядачам запропонували сучасну постановку в жанрі діалогу почуттів «Кохання з присмаком дощу» (драматург К. Малініна) за оповіданням Г. Г. Маркеса «Очі блакитного собаки». Ця вистава, на здивування глядачів – дипломна робота молодого режисера і актора Олексія Лейбюка.

Світлу, чуттєву мелодраматичну постановку із філолсофським наповненням івано-франківські мельпоменівці зіграли чудово, про що свідчили овації залу та розчуленість глядачів під час перегляду.

Разом із акторами (Мирославою Гусак, Ігорем Захарчуком) та молодим режисером до Ужгорода приїхав і директор, художній керівник Івано-Франківського театру Ростислав Держипільський. Активна, креативна молода людина, яка понад усе любить свою роботу й встигає поєднувати театр з викладанням в Інституті мистецтв Прикарпатського національного університету ім.В.Стефаника. Як режисер пан Ростислав Держипільський входить у топ 5 кращих в Україні.

Після вистави в Ужгороді ми поцікавився у Ростислава Держипільського секретом успіху театру.

Наші контакти:

т/ф. (03122) 3-60-14 – приймальна
тел. (03122) 3-71-87 – каса
тел. (03122) 3-42-52 – черговий

Адреса театру:

88018 м. Ужгород, вул. Л. Толстого, 12
e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.