АФІША
Професор Сергій Федака про виставу
- Опубліковано: П'ятниця, 06 липня 2018, 06:34
До завершення сезону мала сцена обласного муздрамтеатру підготувала виставу М.Фіщенка “Same time, next year” за п’єсою Б.Слейда.
Діється усе у Сан-Франциско, яке називають американським Парижем. На афіші – Бей-Бридж, один з найзнаменитіших мостів світу, відомий нам за десятками фільмів. Ну і вистава про два береги, про те, чого не буває – роман тривалістю 25 років. Дуже красива і дуже... страшна. Про кохання і шлюб як паралельні реальності, про всю неевклідову геометрію, що звідси випливає. Про протилежність чоловічої і жіночої психології, кожна з яких суперечлива сама по собі, а у поєднанні – це взагалі коктейль, який краще не пити. Про те, що коли чоловік і жінка вимовляють слово «кохання”, то розуміють під цим абсолютно протилежні речі. А як вони при цьому примудряються ще й реалізовувати оці дві протилежності – це взагалі на голову не налазить. Спостерігати за закоханими корисно для психічного здоров’я – заряджаєшся від них оптимізмом , підживлюєшся енергією, що фонтанує з них.
Доріс (С.Мавріц) явно домінує в цій історії. Вона на початку ще не має середньої освіти і просто не знає, що на нуль ділити не можна. Наприкінці історії – успішна бізнес-леді з вищою освітою, та потяг до ділення все одно лишився. Збагнути її неможливо, лишається просто любити. Актриса викладається за все жіноче плем’я, ніби вона остання донька Єви на цій планеті. Вона щоразу інша – витягає з себе матрьошку за матрьошкою і кінця-краю цьому не видно. Радієш, що не ти почав заглядати у цю прірву. Збоку усе це виглядає якось безпечніше, хоча все одно мурашки по спині. Доріс – це жінка, якою би вона сама хотіла бути, така собі версія на вихід, на показ.
Джордж (О.Мавріц) – «ехала деревня мимо мужика”. Чомусь такі особливо подобаються сильним жінкам . Типу ним гарно грати у ляльки. На гроші. Прогнозований до повної непристойності. Але під кінець починає змінюватися під її впливом. Він парадоксально чесний: бреше так, що за великим рахунком це виявляється правдивіше за істину (нам би таких політиків). Дуже красиво старіє. Якщо Доріс – це вища математика, то він – добра і надійна арифметика, де сто доларів – це завжди сто доларів. Як запасний аеродром – ідеальний. Чи розуміє, що його використовують? Схоже, що так. Але вміє розслаблятися і отримувати від того задоволення. Словом, хлоп собі на умі. Раціоналіст, якого закинули в абсолютно ірраціональну стихію. І він почав там чинити таке, чого сам від себе не очікував.
Закарпатський муздрамтеатр показав американську драму про парадоксальну любов
- Опубліковано: Понеділок, 02 липня 2018, 17:17
Михайло Фіщенко поставив виставу за п’єсою «Same time, next year» («Наступного року в цей же час») Бернарда Слейда – володаря премії «Оскар»
Прем’єру про кохання по-американськи покаже у неділю Закарпатський муздрамтеатр
- Опубліковано: Середа, 27 червня 2018, 09:44
У неділю, 1 липня, о 18.00 Закарпатський академічний обласний український музично-драматичний театр імені братів Шерегіїв покаже нову прем’єру.
Цього разу глядачі побачать на малій сцені класику сучасної драматургії . Це п’єса «Same time, next year» («Наступного року в цей же час») американського драматурга та сценариста Бернарда Слейда, володаря премії «Оскар». В Україні ця його відома драма майже не йшла на сцені, а в театрі на Бродвеї її зіграли півтори тисячі разів.
Режисер Михайло Фіщенко твердить, що неймовірна історія двох закоханих буде зрозуміла кожному в залі. Адже предметом дослідження автора є родинні стосунки. І головний висновок полягає в тому, що ми маємо пройти довгий шлях сумнівів, аби зрозуміти, що сім’я – це великий дар. Вистава парадоксальна за змістом. Як змінюється людина протягом тривалого часу? Як змінюються наші стосунки з коханими? Це у неділю зіграють на сцені відоме театральне подружжя Олександра та Світлана Мавріц.
Друга прем’єра відбудеться у п’ятницю, 6 липня, о 18.30. Головні ролі виконуватимуть заслужений артист України Степан Барабаш та Наталія Фечо.
«Same time, next year» («Наступного року в цей же час») – п’ята прем’єра закарпатського муздрамтеатру цього сезону. Глядачі вже побачили «Крок від любові» за Михайлом Старицьким (режисер Василь Шершун), «Краще залишайся мертвим» Карла Ветлінгера (режисер Михайло Фіщенко), «Вуйцьо з крилами» Олександра Гавроша та відновлену дитячу виставу «Попелюшка» (обидві у постановці Олександра Саркісьянца).
Знаний діяч культури краю Василь Кобаль нині відзначає 75-ліття
- Опубліковано: Неділя, 17 червня 2018, 10:14
Усі свої сили і талант він віддає духовному відродженню Срібної Землі. Його прожиті роки – то постійна напруга буднів, праця в робочий та позаробочий час. Така неординарна особистість є взірцем невтомного служіння рідному народові, державотворчий феномен такого митця особливо нині бачиться актуальним і прикладним.
Чудова природа села Арданово, де 13 червня 1943 року народився Василь Кобаль, народні звичаї, обряди й пісні позитивно впливали на початковий світоглядно-формуючий підмурівок, на котрому згодом зводилася міцна будова майбутнього культуролога з яскравим динамізмом, напругою, безмежним оптимізмом та успіхами. Подиву гідна його працездатність, але та виснажлива праця ні на мить не зупиняла його пориву до здійснення всенародного ідеалу за долю України, її духовного процвітання.
У рідному селі знають Василя Кобаля, бо він – приклад для своїх земляків. Приклад того, як здібна людина завдяки таланту, своїй громадянській позиції досягла тих висот, якими пишаються його земляки і все Закарпаття. Громаді потрібні такі особистості, які спонукають до руху вперед, які в цілому прославляють, звеличують нашу Батьківщину.
В творчому доробку Василя Кобаля понад 150 авторських пісень, а також близько 250 віршованих творів, три окремі драматичні п'єси ("Відлуння Красного поля", 2007; "Іде Святий Миколай", 2008; "Новорічні пригоди Пинті", 2010), понад 350 газетних і журнальних статей, рецензій, журналістських розвідок, а також чимало різних інших публікацій, зокрема театрознавчого характеру. Варто лише назвати книгу нарисів з історії та сьогодення театру Срібної Землі "Любов глядача – найвища насолода" (2010).
Захоплення народним мистецтвом, винесене з рідної Іршавщини, вилилося потім у поетичні твори, авторські пісні, мистецтвознавчі та публіцистичні статті, у записах народнопоетичних матеріалів, які дозволили йому оперувати багатющим фактографічним матеріалом у своїй творчій діяльності.
Керуючи мистецькими колективами, у Василя Кобаля визріває потяг самому писати для них пісні. Можна впевнено стверджувати: хто уважно слухатиме музику В.Кобаля, неодмінно стане кращим, добрішим, співчутливішим, милосерднішим. Його пісні відзначаються тематичною та жанровою різноманітністю, виразною ціннісною ідеєю, що відображено в багатовимірності лірики, насиченій змістовності пісенного набутку композитора.
В Ужгороді можна побачити "Ескізи життя" театральної художниці Емми Зайцевої
- Опубліковано: Понеділок, 04 червня 2018, 09:29
«Ескізи життя»- таку назву має персональна виставка заслуженого діяча мистецтв України, головного художника Закарпатського обласного музично-драматичного театру імені братів Шерегіїв Емми Зайцевої, урочисте відкриття якої відбулося напередодні в Ужгороді в історико-культурному центрі "Совине гніздо".
Ім’я Емми Зайцевої добре відоме любителям мистецтва: ось уже 20 років поспіль вона є головним художником обласного муздрамтеатру, автором сценографії до багатьох вистав та концертів не тільки в обласному центрі Закарпаття, а й Києві, Ашхабаді, Рівному, Мукачеві.
На відкриття експозиції мисткині, яка 2 червня святкувала і День народження, прийшли поціновувачі її творчості, друзі та колеги, знайомі, представники дипломатичних кіл.
Серед гостей - заступник Ужгородського міського голови Олександр Білак, директор облмуздрамтеатру Василь Марюхнич, народний артист України, відомий театральний актор Анатолій Філіпов, заслужений працівник культури України Василь Габорець, театрознавець і драматург зі Львова Галина Канарська, директор Одеського культурного центру, засновник театрального фестивалю "Молоко" Михайло Журавель, радник дирекції Національного Інституту стратегічних досліджень при Президентові України Світлана Мітряєва.
"Роботи Емми Зайцевої дозволяють поринути у нечувану досі атмосферу, де в одному залі зібрано десятки вистав, де можна відчути на дотик декорації та костюми, відчути подих різних епох. Вона не працює, а живе своєю роботою. Я радий, що сьогодні всі наші друзі тут і з великою радістю представляю персональну виставку Емми Іванівни», – сказав на відкритті голова редакційної ради газети «НЕДІЛЯ» Михайло Носа.
Сама авторка виставки була дуже схвильована. "Щиро бажаю і вам усім того, що ви сьогодні побажали мені", - сказала Емма Зайцева.
Переглянути експозицію можна до наступної п'ятниці, повідомили Закарпаття онлайн в Ужгородській міськраді.
В Ужгороді відбувся творчий вечір заслуженої артистки України Наталії Засухіної
- Опубліковано: Субота, 02 червня 2018, 13:12
Результати конкурсного добору на посаду директора – художнього керівника облмуздрамтеатру
- Опубліковано: Понеділок, 28 травня 2018, 07:48
24 травня у прес-центрі обласної державної адміністрації відбулося друге засідання комісії з конкурсного добору на посаду директора – художнього керівника комунального закладу "Закарпатський академічний обласний український музично-драматичний театр ім.братів Ю.-А. та Є.Шерегіїв" Закарпатської обласної ради.
Ужгородська акторка визнана кращою на київському театральному фестивалі «Андріївський фест»
- Опубліковано: Вівторок, 15 травня 2018, 19:06
Закарпатський академічний обласний український музично-драматичний театр імені братів Шерегіїв став учасником української програми міжнародного театрального фестивалю «Андріївський фест», який проводиться на базі Київського академічного театру «Колесо».
Ужгород під цвітом сакури зібрав театри з усієї України
- Опубліковано: Вівторок, 08 травня 2018, 14:56
8 нот ужгородського фестивалю
Закарпатський академічний обласний музично-драматичний театр ім. братів Шерегіїв провів Другий фестиваль камерних театрів «Під цвітом сакури». Усі покази відбулися при незмінних аншлагах. Кожний показ відкривали дві ужгородські актриси, убрані сакурами, які відразу задавали тон усьому подальшому дійству. Також глядачів перед початком вітали музиканти ужгородського театру.
У перші дні – скрипковий ансамбль, у наступні – акордеоніст Микола Бойко. Кожному колективу-учаснику вручався на пам’ять сувенір – керамічна сакура роботи О.Сопільняка
Репертуар був максимально різноманітним. За форматом це були дві моновистави, два дуети, два тріо і одна «багатофігурна композиція». За жанром – водевіль, біографічні драми, підліткова лав-сторі, сучасна трагедія, еротична драма, трагікомедія. Українська і світова класика.
Вісім вистав – як вісім нот в октаві. При цьому назві кожної ноти досить точно співзвучне ім’я персонажа відповідної вистави. Отже, на небесах укладаються не тільки шлюби, а й фестивальні програми. Судіть самі.
Популярний в Ужгороді фестиваль театрального мистецтва «Під цвітом сакури» заплановано і на наступний рік
- Опубліковано: Субота, 05 травня 2018, 13:08
Ужгородський театральний фестиваль камерного мистецтва «Під цвітом сакури» успішно завершив другий сезон. Вісім театрів з різних куточків України представили на малій сцені Закарпатського академічного обласного українського музично-драматичного театру свої кращі роботи. Глядачі побачили водевіль «Пристрасті дому пана Г.-П.» за п’єсою Олени Пчілки у виконанні київського академічного театру «Колесо», Волинський муздрамтеатр показав моновиставу «Стіна» про кохання княжни Рєпніної до Тараса Шевченка. Київський національний театр російської драми зіграв щемливу історію першого кохання «Ей, ти – привіт!».
