Афіша

У зв'язку з карантином усі вистави скасовано

"Орфей та Еврідіка" закрили ювілейний сезон головного театру Закарпаття

10 липня, на завершення 70-го театрального сезону, колектив Закарпатського обласного українського музично-драматичного театру ім.братів Шерегіїв подарував своїм шанувальникам прем'єру – виставу "Орфей та Еврідіка" за однойменною п'єсою французького письменника-авангардиста, режисера й актора Жана Кокто. Автор адаптував античний міф до своєї сучасності, втім, і 90 років потому (написана п'єса в 1926 році) твір, вочевидь, не втратив цікавості й актуальності.

Неймовірну історію про кохання, що сильніше не лише за руйнівний для будь-яких стосунків егоїзм, а й за саму смерть – зіграли чуттєво, драматично, захопливо, на тонкій межі між дійсністю та ілюзією, філософічністю та сюрреалістичністю.

Над постановкою працювала плеяда талановитих акторів театру (головні ролі в прем'єрному показі виконали Михайло Фіщенко, Єлизавета Неглядюк, Роман Жогін, Світлана Мавріц) на чолі зі знаним режисером Олександром Саркісьянцом. Останній на прес-конференції, що передувала виставі, про деталі волів не розповідати, мовляв, усе, що мав на гадці – глядачі побачать на сцені. Принагідно подякував творчій групі за роботу, зокрема, відзначив влучне візуальне (художник Емма Зайцева), хореографічне (балетмейстер Віктор Бабука) та музичне оформлення вистави (Надія та Микола Петруні).

Головний театр Закарпаття закриє ювілейний сезон новою виставою "Орфей та Еврідіка"

У неділю, 10 липня, о 18.00 Закарпатський обласний український музично-драматичний театр ім.братів Шерегіїв закриває 70-й театральний сезон прем’єрою – драмою Жана Кокто "Орфей та Еврідіка" у постановці Олександра Саркісьянца.

Жан Кокто (1889-1963) – французький режисер, актор, художник, письменник, знакова постать європейського авангарду першої половини  ХХ століття. У 1926 році написав п’єсу "Орфей та Еврідіка", базовану на відомому античному міфі, дія якого відбувається в сучасності. У 1950 році зняв за її мотивами фільм "Орфей" із Жаном Маре в головній ролі.

Режисер вистави Олександр Саркісьянц твердить, що "Орфей та Еврідіка" –  це історія про нас, про наші почуття, про потребу любові, про бережне ставлення один до одного, про вічну загадку кохання…

Перед початком вистави о 17.00 також відбудеться зустріч із журналістами, яким розкажуть більше про прем'єру та підсумки сезону загалом.

У Мукачеві покажуть виставу про Адальберта Ерделі

Цьогоріч відзначається 125 років з дня народження засновника закарпатської школи живопису Адальберта Ерделі. З цієї нагоди Закарпатський обласний український музично-драматичний театр імені братів Шерегіїв покаже у Мукачеві виставу про видатного художника «В Парижі гарне літо». (Автор п’єси – Олександр Гаврош, режисер – народний артист Анатолій Філілппов).

Адже життя Адальберта Ерделі тісно пов’язане з Мукачевом. Тут минуло його дитинство, жили батьки у будинку під замком. Ерделі навіть був директором Мукачівської горожанської школи у перші роки Чехословаччини. Далі художник перебрався до Ужгорода, який став столицею краю.

Виставу «В Парижі гарне літо» покажуть в Мукачівському обласному театрі драми і комедії у п’ятницю 1 липня о 18.00. А о 17.00 в приміщенні театру відбудеться зустріч керівництва ужгородського театру з журналістами. Також буде презентовано книжку Олександра Гавроша «Таємниця Ерделі», яка днями побачила світ у видавництві Олександри Гаркуші.

"Тиса-1" про відкриття Малої сцени

Закарпатський актор Олександр Мавріц знімається у великому кіно

Уже більше місяця провідний актор Закарпатського обласного українського музично-драматичного театру ім. братів Шерегіїв Олександр Мавріц задіяний у зйомках гостросюжетної історичної драми "Червоний". Фільм розповідає про долю українського повстанця, який опинився в радянському концтаборі. Режисер фільму – Заза Будазе, автор сценарію – відомий український письменник Андрій Кокотюха (в основі стрічки його однойменний роман).

Ужгородець грає начальника концтабору майора Абрамова, проти якого в’язні підіймають повстання. Цікаво, що в Кривому Розі заради зйомок навіть збудували концтабір, аби якнайпереконливіше відтворити ситуацію сталінських часів.

Фільм готує кінокомпанія "Інсайтмедіа", яка у 2013-му році зняла й стрічку "Іван Сила" про відомого закарпатського атлета Івана Фірцака. Половину видатків на фільм "Червоний" покриває Держкіно. До слова, проект міжнародний, адже серед продюсерів фільму значаться і литовці, для яких тема сталінських репресій та концтаборів теж дуже болюча.

Олександру Мавріцу участь у зйомках фільму неабияк подобається. Відзначає, що багато вчиться від нових колег. Хоча й доводиться сплачувати чималу ціну – дружина Світлана Мавріц, також акторка Закарпатського муздрамтеатру, з маленьким сином чекають удома.

Вихід фільму "Червоний" у широкий прокат планується на початок 2017-го року.

Театрознавець Василь Андрійцьо про виставу "Спадкоємець"

На околиці Парижа, де природну тишу розривають перегуки швидких потягів, на світанку літнього дня на подвір'я невеликого захаращеного дворика з похідною валізою заходить молодий чоловік, шукаючи за оголошенням у пресі адресу житла для тимчасового помешкання. Його увагу привертає невеличка кімната, притулена, як пташине гніздо, до високого муру, а внизу під нею господарський сарайчик.

Згодом після його відходу на подвір'я в’їжджає на велосипеді вродлива юнка-поштарка, вкладає в поштову скриньку невеликий за розміром конверт і зникає. Таких листів згодом буде декілька; вони у виставі виконують роль своєрідного локомотиву руху сценічної дії у потязі життя, є наче збудниками притупленої алкоголем та цигарковим димом пам'яті за сімейних перипетій життя молодих років господаря помешкання.

Пам'яті Володимира Ушенка

Володимир Ушенко22 травня на 79-му році життя відійшов у вічність завідувач постановочною частиною Закарпатського обласного українського музично-драматичного театру імені братів Шерегіїв Володимир Ушенко.

Володимир Павлович народився 23 вересня 1937 року у селі Камишани Білозерського району Херсонської області. Закінчив Херсонську школі № 8. Родина жила бідно, тож з малих років подався працювати кіномеханіком. В 1956 році був призваний на службу в морські прикордонні війська. Чорноморському флоту на посаді боцмана, віддав 7 років.

У 1964 році поступив на роботу адміністратором Закарпатської обласної філармонії. З 1966 року працює в Закарпатському муздрамтеатрі. Спочатку -- на посаді адміністратора, далі 35 років працював заступником директора. В останні роки трудився завідувачем постановочної частини. Нагороджений грамотами управління культури, Закарпатської ОДА, Міністерства культури України. Дружина Володимира Ушенка – заслужена артистка України Галина Ушенко (нині, на жаль, вже покійна) теж працювала в Закарпатському муздрамтеатрі. Виховали двох дітей.

Професор Сергій Федака про виставу "Спадкоємець"

У Закарпатському обласному музично-драматичному театрі відкрилася мала сцена – виставою Михайла Фіщенка “Спадкоємець” за п’єсою сучасного французького драматурга Лео Манна.

Малу сцену влаштовано у балетному залі на третьому поверсі театру, зал задрапіровано чорною матерією, яку люб’язно надала М.Каламуняк, спеціально розроблено складну освітлювальну систему, до чого долучився ентузіаст О.Буланов. Зал уміщує 50-70 крісел.

Спектакль – режисерський дебют М.Фіщенка у професійному театрі. До цього він зробив ряд постановок у народному театрі української діаспори у Будапешті – переважно з української класики.

Вистава вийшла дуже несподіваною. Це вічна історія про два архетипи – Кісу Вороб’янінова і Остапа Бендера. Тільки якщо в Ільфа і Петрова Кіса наважується убити Остапа насамкінець історії, то тут з цього все тільки починається. .Вистава  дуже чоловіча, розкриває психологію батьківства-синівства, виживання двох ведмедів в одному барлогові. Незамінний посібник для жінок на тему «Що  таке чоловіки, як з ними боротися і використовувати їх”. 

Режисура М.Фіщенка десь нагадує театр І.Мойсеєва: у того актори літали по всьому дзеркалу сцени, заповнюючи його без жодного винятку, тут також постійний рух вгору  вниз, причому не механічний, він демонструє повсякчасну зміну статусу двох персонажів, їхнє домінування чи підпорядкування у цій парі.

Інтерв'ю заслуженого артиста України Степана Барабаша "Новинам Закарпаття"

СТЕПАН БАРАБАШСтепан Барабаш у Закарпатському обласному українському музично-драматичному театрі зіграв багато ролей і недавно отримав звання заслуженого артиста України. А яка роль театру в його житті? Виявляється, вирішальна. Бо навіть після кризи дев’яностих, коли був змушений покинути ці стіни, театр знову покликав його до себе.

ЯК СТЕПАНА БАРАБАША ВИКРЕСЛИЛИ ЗІ СТРАШНИХ СПИСКІВ

Степан Барабаш народився в селі Верхнє Синьовидне Сколівського району, що на Львівщині. З дитинства пригадує, як приїжджали до них заньківчани. Ще будучи хлопчиною, він перейнявся грою акторів. На той момент вже активно займався в художній самодіяльності, згодом створив свою групу.

Після школи закінчив технічне училище — з відзнакою. Тобто міг стати слюсарем-складальником телеграфної апаратури. Але згодом була армія. То — серйозна структура, тут було особливо не до розіграшів. Якраз ішла війна в Афганістані. Степан теж потрапив у цей список, пройшов навіть дві комісії. Але в одному кабінеті окуліст йому сказав: «Хлопчику, куди тобі з таким зором?» І так Степана викреслили з тих страшних списків. У принципі, в армію його могли й не брати з таким зором. Він сам наполягав, що мусить служити. Там вперше почав всерйоз сприймати життя. Адже вбитих у Афганістані привозили спочатку в полк, а потім — до рідні.

КОЖЕН ІЗ ВІДОМИХ АКТОРІВ ВВАЖАВ ЗА ОБОВ’ЯЗОК ЩОСЬ ПОРАДИТИ ПОЧАТКІВЦЯМ

Наші контакти:

т/ф. (0312) 61-60-11 – приймальна
тел.  (0312) 61-71-30 – каса
моб. (050) 432-05-57 – каса
тел.  (0312) 61-42-37 – черговий

Адреса театру:

88018 м. Ужгород, вул. Л. Толстого, 12
e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

ГРАФІК ПРИЙОМУ ГРОМАДЯН