Афіша

У зв'язку з карантином усі вистави скасовано

Актор Ярослав Мелець про виставу "Гамлет"

У вівторок Закарпатський муздрамтеатр відкриває 71 театральний сезон

У вівторок, 18 жовтня, о 19.00 Закарпатський обласний український музично-драматичний театр імені братів Шерегіїв відкриває 71-й театральний сезон.

Попередній ювілейний рік видався насиченим. Поставили шість прем’єр. Глядачам запам’яталися вистави «В Парижі гарне літо…» про закарпатського художника Адальберта Ерделі, веселі «Пригоди бравого солдата Швейка», дитяча казка «Лускунчик», святковий концерт до 70-річчя театру, камерний «Спадкоємець» та символістська «Орфей та Евридіка». А головне: відкрили малу сцену, про яку так довго мріяли ужгородські глядачі.

71-й театральний сезон Закарпатський муздрамтеатр відкриває новою прем’єрою – «Гамлетом» Вільяма Шекспіра. Постановка вистави незвична, наближена до сучасності. Режисером-постановником є Ярослав Геляс із Києва, художник-постановник – Олександр Сидорук з Ужгорода. У виставі задіяна майже вся трупа театру.

Закарпатського «Гамлета» вже встигли показати на театральному фестивалі в Дніпрі, присвяченому подіям на Сході України. Перед виставою о 18.00 відбудеться зустріч журналістів з творчою групою.

«Гамлета» покажуть також у середу, 19 жовтня, та у неділю, 23 жовтня.

18-19 ЖОВТНЯ У ЗАКАРПАТСЬКОМУ МУЗДРАМТЕАТРІ ПРЕМ’ЄРА ВИСТАВИ«ГАМЛЕТ»

18-19 жовтня у Закарпатському обласному українському музично-драматичному театрі імені братів Шерегіїв відбудеться прем’єра трагедії Шекспіра «Гамлет». Вистава приурочена до 100-річчя видатного українського актора та режисера Ярослава Геляса, який першим зіграв Гамлета на українській сцені  і довгі роки працював у Закарпатському муздрамтеатрі. Постановку вистави здійснює його син Ярослав, а самого Гамлета виконує онук – Любомир Геляс.

Трагедія Вільяма Шекспіра «Гамлет» у постановці Закарпатського обласного українського музично-драматичного театру імені братів Шерегіїв переносить нас із середньовічної Данії в сучасну Україну. Гамлет, молодий патріот України, повертається з АТО через загибель батька-олігарха. В умовах корупції, яка роз’їдає країну, бореться з нею тими засобами, до яких звик на війні – зі зброєю в руках. Паралельно у виставі показано армію загарбників на чолі з Фортінбрасом-Путіним, що хоче завоювати нові території. У фіналі, коли вся еліта країни гине, Фортінбрас-завойовник захоплює владу. Це вистава-пересторога для українського суспільства, що треба об’єднуватися, а не воювати один з одним, інакше окупант переможе. 

"Тиса-1" про прем'єри в муздрамтеатрі

Національна спілка театральних діячів просить надати Закарпатському муздрамтеатру звання "академічного"

3 жовтня у Києві проходив позачерговий з’їзд Національної спілки театральних діячів України, на якому головою НСТД обрано художнього керівника Національної оперети України Богдана Струтинського.

Серед інших питань делегати з’їзду прийняли звернення з проханням надати статус «академічного» Закарпатському муздрамтеатру.

«Закарпатський обласний український музично-драматичний театр імені братів Шерегіїв цьогоріч відзначив своє 70-річчя. Найбільший театр Закарпаття зробив чималий вклад у розвиток українського театрального мистецтва у найзахіднішій області України. Він є популяризатором кращих здобутків української та світової драматургії українською мовою в багатонаціональному краї.

Керівництво театру вже зверталося з клопотанням про надання театру статусу «академічного». Адже це чи не єдиний театр такого рівня в обласних центрах України, який ще не отримав цей статус.

Професор Сергій Федака про виставу "Дев’ять життів у дев’яти ночах"

На малій сцені Закарпатського муздрамтеатру відбулася прем’єра вистави Віталія Семенцова “Дев’ять життів у дев’яти ночах” за п’єсою сучасного румунсько-французького драматурга Матея Вішнєка “Пригоди ведмедиків панда, яку розповів один саксофоніст, котрий мав подружку у Франкфурті ”.

Одна з найбільших загадок людини – як у процесі еволюції виникло і закріпилося кохання. Для чого воно у нашій і без того перевантаженій системі? Адже і створення сім’ї, і заведення дітей і просто переживання щастя спокійно відбувається і без цього. Ба більше – кохання часто цьому усьому категорично перешкоджає. Проте воно чомусь є, багато здатностей людина розгубила, а от цю – і рада би, але поки не вдається. Драматург дає оригінальну і по-своєму переконливу версію цієї загадки. Режисер вивертає цю версію на свій копил. Хоча відповідь все одно ілюзорна, але більшість глядачів виходило з зали із видовженими обличчями.

Вистава – про взаємодію чоловічого і жіночого. Панди, очевидно, є перш за все відсилкою до Китаю, який у європейців зразу асоціюється з емблемою Інь-Ян – цього графічного римування жіночого і чоловічого. Франкфурт – найбільше місто Німеччини. Фурт німецькою означає річковий поріг, брід. Тобто щось таке, що сповільнює вільну течію, робить перепону рухові по воді, але для пішоходів, навпаки, уможливлює рух. Саксофон – типовий для джазу, який тримається на імпровізаціях. Якщо скласти усе це докупи (як у телевікторині з форту Буайяр), то виходить що п’єсу написано як імпровізацію про чоловіка і жінку, що то переривається, то знову починає розвиватися. Режисер обрав свою назву, яка викликає асоціації уже з арабськими казками 1001 ночі. Там був хепі-енд, тут навіть тяжко якось визначити категорію фіналу.

В Ужгороді зіграли "закарпатсько-київську" виставу "Дев’ять життів у дев’яти ночах"

Ідея вистави за п’єсою Матея Вішнєка «Пригода ведмедиків Панда, які розповів один саксофоніст, що мав подружку у Франкфурті» виникла в київської актриси Ольги Армасар.

Саме вона принесла її режисеру Віталію Семенцову і разом із закарпатцем Михайлом Фіщенком зіграли головні ролі.

Це, як кажуть артисти – моновистава, тобто вистава двох акторів, за весь час на сцені більше нікого немає.

Це спільна робота двох театрів Закарпатського та Київського. Прем’єра вже відбулася в Ужгороді, далі виставу представлять на розсуд столичного глядача. В Ужгороді її відіграли на малій сцені театру. З самого початку режисер загадував її як виставу для фестивалів.

На малій сцені муздрамтеатру показали виставу для гурманів

вистава «Дев'ять життів у дев’яти ночах»

Хто вона, ця загадкова жінка в його ліжку? Чому йому конче треба знати, як її звуть? Чому саме йому вона подарувала дев’ять ночей? І до чого тут ведмедики панда? Що таке наше життя? А стосунки між людьми?

Такі та інші питання виникають після перегляду вистави «Дев’ять життів у дев’яти ночах», прем’єру якої показали 27 вересня на малій сцені закарпатського муздрамтеатру.

Абсурдистську французьку п’єсу, що має назву «Пригоди медведиків панда, яку розповів один саксофоніст, котрий мав подружку у Франкфурті», написав драматург-філософ румунського походження Матей Вішнєк, а поставив київський режисер, актор, викладач акторської академії Віталій Семенцов усього за 16 днів. Це вже третя його робота в закарпатському театрі.

«Мала сцена – це експеримент, це родзинки у великому пирозі. На Заході дуже популярні вистави малих форм. Великими формами нині нікого не здивуєш, бо акторів замінили технології – комп'ютерні штучки, мильні бульбашки тощо. Атмосферу ж на малій сцені творять актори. Це великий план, упритул до глядача – тут перевіряється акторський талант. П’єса Вішнєка дивовижна: розповідає про те, як би ми могли прожити наше життя, якби змінилися вчасно», – коментує режисер.

27-28 вересня на малій сцені незвичайна прем'єра

вистава «Дев'ять життів у дев’яти ночах»

Ужгородцям покажуть виставу «Дев'ять життів у дев’яти ночах», яка гратиметься для двох міст – Ужгорода та Києва. Адже в постановці будуть задіяні двоє провідних акторів обох театрів – Михайло Фіщенко та Ольга Армасар. Режисер-постановник, відомий режисер та актор кіно Віталій Семенцов обрав п’єсу сучасного французького автора Матея Вішнєка.

«П’єса про наше життя, яке часто межує з абсурдом. Ми народжуємося для того, щоб померти. Хіба це вже не абсурд? Єдине, що ми можемо – створити гарну історію між двома датами на могильному надгробку. Ця рисочка і є наше життя. Про це наша вистава», – коментує режисер Віталій Семенцов і порівнює її з буддистською притчею, в якій монах утікав від тигра й, стрибнувши у прірву, зачепився за ліану. Зверху його чекав тигр, внизу – крокодил. І раптом виповзли дві чорно-білі мишки, інь і янь, і почали перегризати ліану. Монах побачив, що через скелю пробивається суниця. "Краще я буду людиною, яка потягнулася до суниці, ніж людиною, яка втікає від тигра", – вирішив монах.

Наші контакти:

т/ф. (0312) 61-60-11 – приймальна
тел.  (0312) 61-71-30 – каса
моб. (050) 432-05-57 – каса
тел.  (0312) 61-42-37 – черговий

Адреса театру:

88018 м. Ужгород, вул. Л. Толстого, 12
e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

ГРАФІК ПРИЙОМУ ГРОМАДЯН