ЗАКАРПАТСЬКИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ОБЛАСНИЙ
УКРАЇНСЬКИЙ МУЗИЧНО-ДРАМАТИЧНИЙ ТЕАТР
Імені братів Юрія-Августина та Євгена Шерегіїв

Закарпатський муздрамтеатр потішив новою комедією

Опубліковано: П'ятниця, 24 лютого 2017, 10:34

Прем’єра комедії «Задуши мене в обіймах» зібрала повну залу в Закарпатському обласному академічному музично-драматичному театрі імені братів Шерегіїв.

Постановку п’єси класика турецької драматургії Азіза Несина виконав режисер Олександр Саркісьянц. У головних ролях – провідні актори театру: народна артистка України Лариса Білак, лауреати обласної премії імені братів Шерегіїв Олександр Мавріц та Клара Берец, що були органічними і переконливими на сцені. У виставі всього троє дійових осіб і невеликі декорації, адже керівництвом театру від початку була задана орієнтація на переважно гастрольне життя цієї постановки. Треба з чимось їздити по області, а громіздкі вистави неможливо возити.

«Задуши мене в обіймах», попри комічність ситуацій, порушує надзвичайну болісну тему – жіночої самотності. Що робити жінці, коли вона ще не стара, але вже без чоловіка? Сміх у залі часто був сміхом крізь сльози, адже таких жінок в Україні – мільйони. Тож кожен у виставі побачить своє – хтось кумедну історію про маніяка – газового контролера, який ходить душити самотніх жінок, а хтось – величезну драму жіночого серця, яке прагне любові, незалежно від віку. Бо навіть маніяк не страшний, якщо поріг вашого дому вже роками не переступала чоловіча нога.

Професор Сергій Федака про виставу "Задуши мене в обіймах"

Опубліковано: Середа, 22 лютого 2017, 08:57

О.Саркісьянц – режисер-комедіограф. Прекрасно, що він повернувся до свого улюбленого жанру. Публіка сміялася. Зал був переповнений, як рідко буває. Не останню роль у цьому відіграла дуже вдала афіша Е.Зайцевої у стилі ретро, яка відсилала ужгородців десь до часу наших прабабусь, коли виходили такі чорно-білі газети, майже без фотографій, зате з нескінченою текстовою рекламою, а головне – в епоху перших звукових ще теж чорно-білих фільмів з їхніми неймовірними красунями і красенями й історіями, від яких кров стигла у жилах. Одну з таких історій і було відтворено на сцені. Хоча вона якраз не ретро – могла відбутися будь-де і будь-коли, в тому числі у сучасному Ужгороді.

Вистава є своєрідним трактатом про жіночу психологію, її реалізацію у традиційному трикутнику. Жінка вважає себе молодою, допоки продовжує дихати. 68-річна вдова-генеральша, яку грала набагато-багато молодша К.Берец, це шалена протоплазма енергії, креативу і хіті. Як співає А.Пугачова: "Когда я буду бабушкой, годов через десяточек, причудницей, забавницей, вихрь с головы до пяточек…" Поруч живе не менша вигадливиця у халатику «Здрастуй, молодість!” (Л.Білак). Аби усе прийшло в дію, до цього перенасиченого розчину вкидають досить підтоптаного на кшталт крота із мультфільму "Дюймовочка" парубка (О.Мавріц). Те, що не змогла оцінити Дюймовочка, оцінюють ці "трьохдюймовочки". У результаті починається така алхімічна реакція, що небу було мало і землі. Дивишся те, як футбол: як підрізає, як блокує!

Народна артистка України Лариса Білак в програмі "Ранок на "Тисі-1"

Опубліковано: Понеділок, 20 лютого 2017, 15:48

19 лютого муздрамтеатр покаже прем'єру комедії "Задуши мене в обіймах"

Опубліковано: Середа, 15 лютого 2017, 19:43

У неділю, 19 лютого, о 18.00 Закарпатський обласний академічний український музично-драматичний театр імені братів Шерегіїв запрошує вже на четверту прем’єру цього сезону.

На глядачів чекає іскрометна комедія відомого турецького драматурга Азіза Несина «Задуши мене в обіймах». Це прекрасний спектакль, смішний і сумний водночас, про любов, самотність і вічну молодість душі.

Постановку вистави здійснив режисер Олександр Саркісьянц, у ролях – провідні актори муздрамтеатру Олександр Мавріц, Лариса Білак, Наталя Засухіна, Клара Берец, Світлана Мавріц, Юдіта Чорна та інші.

У центрі історії – дві жінки-сусідки, які мріють про кохання. Та одиноких героїнь стурбувало повідомлення у пресі про маніяка, який під виглядом контролера газових колонок приходить до самотніх жінок. Аж тут у двері дзвонять…

0 17.00 у муздрамтеатрі відбудеться зустріч журналістів із творчою групою, яка працювала.

Професор Сергій Федака про збірник "Сім п'єс про любов до Батьківщини"

Опубліковано: Вівторок, 24 січня 2017, 13:47

Щойно побачила світ книжка Олександра Гавроша “Сім п’єс про любов до батьківщини” (248 с.). Шкільні і студентські драмгуртки отримали те, на що давно чекали.

Три з поданих п’єс вже побачили світло рампи в ужгородському, дніпровському, одеському і київському театрах. «Князя Корятовича” готують до постановки у Мукачеві. Видруковані авторські варіанти дещо різняться від сценічних – останні коротші, ряд цікавих деталей там знято, сюжетні лінії спрямлено.

Попри назву книжка найменше нагадує твір на задану тему. Усі герої справді люблять батьківщину, осіб протилежної статі і себе. З останнім – повний ажур, з середнім – сяк-так, а от романи з батьківщиною виходять максимально химерними. За великим рахунком саме на цьому і закручено усю драматургію кожного твору. 

У першій драмі князь Корятович утратив батьківщину Поділля і набув батьківщину Мукачево. Про нього збереглися згадки у 60 грамотах, кількох літописах і ряді переказів. Тут же він постає у плоті і крові – разом із дружиною і двома доньками, про яких взагалі нічого конкретно не відомо. Князь надягає на себе Мукачівський замок і крутить його, як хула-хуп. Отримуємо досить таку карнавальну версію нашого середньовіччя – приблизно оту, що фігурує в оповідях екскурсоводів й уявленнях туристів. Завершується усе піснею, яка може стати неофіційним гімном Мукачева.

Екскурсія театром з актором Рудольфом Дзуринцем

Опубліковано: П'ятниця, 20 січня 2017, 16:02

"Територія творчості" про прем'єру "Дивовижної пташечки"

Опубліковано: Понеділок, 16 січня 2017, 08:49

Професор Сергій Федака про виставу "Дивовижна пташечка"

Опубліковано: Середа, 11 січня 2017, 07:41

Це перша прем’єра після отримання театром нового статусу, так би мовити, відповідь міністерству на кинутий ним виклик (чи потягнете?) Потягли. Бо театр для дітей у нас традиційно трохи сильніший, ніж для дорослих: ця публіка більш вимоглива, то ж доводиться відповідати.

Драматургія, окресливши карколомне коло, повернулася туди, звідки вона і вийшла – до ярмаркового анекдоту, розкладеного на особи і виданого на загальний посміх усьому чесному народові. Ну, власне, до серії анекдотів – про гроші, скнарість, хитрість, людську природу. Така собі філософія життя, викладена у трьох максимально простих, лаконічних заповідях, доступних для малечі від трьох до ста трьох років. Дещо перегукується із класичним “не вір, не бійся, не проси”, але трохи більш кучеряво, бароково, як і годиться для різдвяних історій.

Зазвичай діти приходять на подібні вистави, аби побачити щось до болі знайоме, переконатися у тому, що світ стабільний, повторити давнго завчене. Але тут на них чекав сюрприз: сюжет зовсім не заяложений, персонажі попри всю умовність цілком свіжі, а інтриги – не надто сподівані. Тобто для тього, щоб передбачити розвиток сюжету, доводиться напружувати сіру масу і переживати спражнє задовлення, коли таки вгадуєш.

Виставу треба сприймати очима, бо щомиті є на що подивтися (сценографія Е.Зайцевої ). Дерева, що висять у повітрі – смілива метафора сучасного стану карпатських лісів.

Художній керівник театру Василь Шершун в програмі "Ранок на "Тисі-1"

Опубліковано: Субота, 07 січня 2017, 08:00

В Закарпатському облмуздрамтеатрі поставили виставу про дурні гроші

Опубліковано: П'ятниця, 06 січня 2017, 08:14

Третього дня нового року Закарпатський обласний академічний музично-драматичний театр імені братів Шерегіїв зіграв прем’єру дитячої вистави «Дивовижна пташечка» за творами українських драматургів І. та Я. Златопольських. Українську казку для ужгородських глядачів у власній сценічній версії запропонував Василь Шершун. Після вистави клуб «Театрал Закарпаття» зібрався, щоб обговорити вже третю прем’єру муздрамтеатру цього сезону.

За словами режисера, ця музична казка має не тільки розважати, але й вчити розумних речей. «Дивовижна пташечка» у вигляді балагану-ярмарку прагне пояснити дитині вартість грошей, людської мудрості, добра і зла, що не можна заробляти ціною чиєїсь свободи.

Питання грошей привернуло увагу художниці та видавця Олександри Гаркуші, яка вважає, що вони – це не завжди зло і треба руйнувати радянські стереотипи, змінювати ставлення до грошей, сприймати їх як дійовий інструмент. Також художниця звернула увагу на вдалі костюми та декорації, особливо сподобалося рішення художника-постановника Емми Зайцевої зобразити дерева зі стрічками замість стовбурів.