АФІША

  • Крок від любові

    03 грудня 2017р.
    початок о 18.00
    (60-80грн.)

  • Краще залишайся мертвим

    06 грудня 2017р.
    початок о 18.30

  • Дивовижна пташечка

    10 грудня 2017р.
    початок о 12.00
    (40 грн.)

  • Вільні метелики

    10 грудня 2017р.
    початок о 18.00
    (60-80 грн.)

Публікації викладачів УжНУ – основа журналу «Театральна бесіда»

Олександр ГаврошДо 70-річчя Закарпатського обласного українського музично-драматичного театру імені братів Шерегіїв вийшов номер фахового журналу «Театральна бесіда» про цей театр.

Концептуально часопис показує сучасний зріз життя театру, а не переказує історію. Рецензіями, відгуками, інтерв’ю розповіли про останні три роки роботи цього храму Мельпомени. Переважно це матеріали, які були опубліковані тільки в інтернет-виданнях.

Видавці-львів’яни, які щороку випускають два номери цього фахового театрального часопису, позитивно сприйняли свіжу й цікаву ідею завліта закарпатського театру Олександра Гавроша, бо звикли до традиційних журналів із ретроспективою. За словами драматурга театру, це перше видання на Закарпатті, в якому зібрані публікації про сучасне театральне життя воєдино. «Видань про театр у нас багато: «Театр Срібної землі», «Від Гасниці до Рампи» Ігнатовича, шість книг Андрійця... Але всі вони про історію».

Гучне завершення театрального тижня – облмуздрамтеатр концертував на честь свого ювілею

27 березня з нагоди Міжнародного дня театру та 70-річчя від заснування Закарпатського обласного українського музично-драматичного театру ім.братів Ю.-А. та Є.Шерегіїв в Ужгороді відбувся урочистий концерт.

Традиційно, до початку знакової імпрези організували прес-конференцію за участі дирекції, творчих працівників, а також театрознавців і журналістів.

Художній керівник Василь Шершун нагадав, що український театр на Закарпатті має давнішу історію. Прийшовши в наш край іще з "Просвітою", ставив українську класику, проте – з перемінним успіхом: шлях до глядача був доволі складним, зважаючи на недостатню чисельність україномовного населення і фінансові труднощі. Через певний час театр закрили, та друге дихання йому дали брати Шерегії. Утім, знову ж таки, брак коштів і зацікавленості з боку угорської влади давалися взнаки й суттєво гальмували процес прилучення громадськості до українського сценічного мистецтва. "Хтозна, що було б із вітчизняним театром на Закарпатті, якби не 46-ий рік, – каже Василь Шершун, – Саме тоді запорізька трупа започаткувала тут театр для задоволення культурних потреб військових, а згодом – до справи долучилась плеяда талановитих режисерів із якісною драматургією. Звісно, ставилось чимало шаблонних вистав у дусі радянської епохи, втім, нещодавно переглянувши увесь репертуар, із майже тисячі ми відібрали близько 150-ти вистав, що пропагують не партійну ідеологію, а одвічні людські цінності, до того ж – у цікавій художній формі".

27 березня Закарпатський муздрамтеатр святкуватиме 70-річний ювілей

О 16:00 відбудеться прес-конференція з гостями, які приїхали на ювілей муздрамтеатру. Серед запрошених – відомі актори та режисери.

Зокрема, до Ужгорода приїде заслужений діяч мистецтв України Сергій Архипчук, який поставив у закарпатському муздрамтеатрі дві вистави – "Майне лібе Віра" та "Трамвай "Жадання". Також буде презентовано львівський журнал "Театральна бесіда", цілком присвячений ювілею Закарпатського обласного українського музично-драматичного театру.

А вже о 17:00 розпочнеться урочистий вечір та святковий концерт, під час якого будуть виконані кращі музичні номери із репертуару театру. А невдовзі муздрамтеатр обіцяє відкрити малу сцену прем’єрою нової вистави.

Дві книжки про ужгородський театр

До Дня театру вийшли два видання, присвячені обом професійним колективам Ужгорода: фотоальбом «Театр граючої ляльки Срібної Землі” (56 с.) про Закарпатський академічний обласний театр ляльок, і 1-ий випуск за 2016 рік львівського журналу “Театральна бесіда” (52 с.), повністю наданий Закарпатському музично-драматичному театрові ім. братів Шерегіїв.

Додатковим приводом стало 35-річчя лялькового і 70-річчя драматичного театру. Лялькову трупу створено 31 жовтня 1980 р. її першим директором В.Ліхтеєм. Дебютна вистава “Хоробре жабенятко” відбулася 6 жовтня 1981 р. у тодішньому Будинку офіцерів (нині “Просвіта”), першим завлітом був Ф.Кривін.

Мукачівцям покажуть найкращу закарпатську виставу 2015-го року

Закарпатський обласний український музично-драматичний театр ім.братів Ю-А. та Є.Шерегіїв 16-17 березня з гастролями відвідає Мукачево. До міста над Латорицею ужгородські артисти везуть свою найкращу постановку 2015-го року.

Саме вистава "Про що плачуть верби” за мотивами п’єси І.Карпенка-Карого "Безталанна" не так давно виборола обласну премію у галузі театрального мистецтва в номінації "Режисерсько-постановочна група" (постановник – Василь Шершун).

Отож цієї середи в приміщенні обласного театру драми та комедії в Мукачеві виставу покажуть о 17.00, а в четвер – о 15.00 та 18.00.

Приїзд ужгородців відбудеться в рамках обмінних гастролей. (Восени мукачівці виступали на сцені облмуздрамтеатру зі своїми виставами), - пише Управвління культури Закарпатської ОДА.

Що буде з площею перед театром?

В Ужгороді "роздерибанили" площу біля театру. І все заради торговельного центру.

В Ужгороді на місці "прихватизованої "площі поблизу театру планують торговий центр і підземну парковку

Вже найближчим часом біля головної культурної споруди Закарпатського краю, обласного драматичного театру, поменшає землі. Може зникнути унікальна “притеатральна” площа в центрі міста, де розміщений фонтан, хоч він і недіючий, та лавиці. А все через дорожнечу ужгородської землі. Саме це спокусило керівництво міста в 2009 році пожертвувати вільною площею, де любили проводити своє дозвілля ужгородці, та виставити його майно на аукціон.

Минуло шість років і втрату землі біля драматичного театру підтвердив навіть Вищий господарський суд України. Завдяки цьому вже цього року на вищезгаданих ділянках будь-коли може виникнути будівельний майданчик. Що цікаво – і представники громадськості, і самого театру у весь голос заявляють: відчуження цих ділянок відбулося незаконно. Якщо розібратися у історії приватизації, то розумієш- звинувачення можуть бути небезпідставні.

Професор Сергіій Федака про прем'єру вистави "Пригоди бравого солдата Швейка"

Настільки заповненого партеру і балкону на домашній (а не гастрольній) виставі ми не пам’ятаємо. Публіка ледве не висіла на люстрах. З одного боку, в Ужгороді нікуди піти. З іншого, історія Швейка обіцяла певну розраду, якусь альтернативу тій сірятині і мряці, що навколо. Надії не обмануто. Згадується фраза про «Дядю Ваню” у постановці Р.Віктюка: «Так дядю Ваню не ставив ніхто”. Швейка ставили у різні пози, але так, як Василь Васильович – м-да. Це історія, розказана у часи, коли вже всі ілюзії злиняли, коли попереду – ніяких мрій, а межа між пристойним і ганебним давно зникла. Тобто про наш 2016-ий.


Хоча формально спектакль – історія Першої Світової з тяжкого бодуна. Є такий жанр у народній історіографії, де замість документів і монографій – анекдоти і апокрифи. Ніде не сміються стільки, як у війську. Хай той сміх десь істеричний, десь «нижче плінтусу”, часто крізь сльози – але без нього не вижити, не витримати ідіотизму і безнадії солдатського існування. Такої убійної дози казарменого гумору я не отримував вже років тридцять (навіть серіал «Солдати” відпочиває). Гумор часто на рівні пантоміми (балетмейстер В.Бабука).

Актор Любомир Геляс у програмі "Ранок" на "Тисі-1"

Наші контакти:

т/ф. (03122) 3-60-14 – приймальна
тел. (03122) 3-71-87 – каса
тел. (03122) 3-42-52 – черговий

Адреса театру:

88018 м. Ужгород, вул. Л. Толстого, 12
e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.