АФІША

  • Малюк і Карлсон

      29 жовтня 2017р.
    початок о 12.00
    (25 грн)

  • Шаріка

    29 жовтня 2017р.
    початок о 18.00

  • Велике Жабеня

    05 листопада 2017р.
    початок о 12.00
    (25 грн.)
     

  • Шаріка

    05 листопада 2017р.
    початок о 18.00

Закарпатський актор Олександр Мавріц знімається у великому кіно

Уже більше місяця провідний актор Закарпатського обласного українського музично-драматичного театру ім. братів Шерегіїв Олександр Мавріц задіяний у зйомках гостросюжетної історичної драми "Червоний". Фільм розповідає про долю українського повстанця, який опинився в радянському концтаборі. Режисер фільму – Заза Будазе, автор сценарію – відомий український письменник Андрій Кокотюха (в основі стрічки його однойменний роман).

Ужгородець грає начальника концтабору майора Абрамова, проти якого в’язні підіймають повстання. Цікаво, що в Кривому Розі заради зйомок навіть збудували концтабір, аби якнайпереконливіше відтворити ситуацію сталінських часів.

Фільм готує кінокомпанія "Інсайтмедіа", яка у 2013-му році зняла й стрічку "Іван Сила" про відомого закарпатського атлета Івана Фірцака. Половину видатків на фільм "Червоний" покриває Держкіно. До слова, проект міжнародний, адже серед продюсерів фільму значаться і литовці, для яких тема сталінських репресій та концтаборів теж дуже болюча.

Олександру Мавріцу участь у зйомках фільму неабияк подобається. Відзначає, що багато вчиться від нових колег. Хоча й доводиться сплачувати чималу ціну – дружина Світлана Мавріц, також акторка Закарпатського муздрамтеатру, з маленьким сином чекають удома.

Вихід фільму "Червоний" у широкий прокат планується на початок 2017-го року.

Театрознавець Василь Андрійцьо про виставу "Спадкоємець"

На околиці Парижа, де природну тишу розривають перегуки швидких потягів, на світанку літнього дня на подвір'я невеликого захаращеного дворика з похідною валізою заходить молодий чоловік, шукаючи за оголошенням у пресі адресу житла для тимчасового помешкання. Його увагу привертає невеличка кімната, притулена, як пташине гніздо, до високого муру, а внизу під нею господарський сарайчик.

Згодом після його відходу на подвір'я в’їжджає на велосипеді вродлива юнка-поштарка, вкладає в поштову скриньку невеликий за розміром конверт і зникає. Таких листів згодом буде декілька; вони у виставі виконують роль своєрідного локомотиву руху сценічної дії у потязі життя, є наче збудниками притупленої алкоголем та цигарковим димом пам'яті за сімейних перипетій життя молодих років господаря помешкання.

Пам'яті Володимира Ушенка

Володимир Ушенко22 травня на 79-му році життя відійшов у вічність завідувач постановочною частиною Закарпатського обласного українського музично-драматичного театру імені братів Шерегіїв Володимир Ушенко.

Володимир Павлович народився 23 вересня 1937 року у селі Камишани Білозерського району Херсонської області. Закінчив Херсонську школі № 8. Родина жила бідно, тож з малих років подався працювати кіномеханіком. В 1956 році був призваний на службу в морські прикордонні війська. Чорноморському флоту на посаді боцмана, віддав 7 років.

У 1964 році поступив на роботу адміністратором Закарпатської обласної філармонії. З 1966 року працює в Закарпатському муздрамтеатрі. Спочатку -- на посаді адміністратора, далі 35 років працював заступником директора. В останні роки трудився завідувачем постановочної частини. Нагороджений грамотами управління культури, Закарпатської ОДА, Міністерства культури України. Дружина Володимира Ушенка – заслужена артистка України Галина Ушенко (нині, на жаль, вже покійна) теж працювала в Закарпатському муздрамтеатрі. Виховали двох дітей.

Професор Сергій Федака про виставу "Спадкоємець"

У Закарпатському обласному музично-драматичному театрі відкрилася мала сцена – виставою Михайла Фіщенка “Спадкоємець” за п’єсою сучасного французького драматурга Лео Манна.

Малу сцену влаштовано у балетному залі на третьому поверсі театру, зал задрапіровано чорною матерією, яку люб’язно надала М.Каламуняк, спеціально розроблено складну освітлювальну систему, до чого долучився ентузіаст О.Буланов. Зал уміщує 50-70 крісел.

Спектакль – режисерський дебют М.Фіщенка у професійному театрі. До цього він зробив ряд постановок у народному театрі української діаспори у Будапешті – переважно з української класики.

Вистава вийшла дуже несподіваною. Це вічна історія про два архетипи – Кісу Вороб’янінова і Остапа Бендера. Тільки якщо в Ільфа і Петрова Кіса наважується убити Остапа насамкінець історії, то тут з цього все тільки починається. .Вистава  дуже чоловіча, розкриває психологію батьківства-синівства, виживання двох ведмедів в одному барлогові. Незамінний посібник для жінок на тему «Що  таке чоловіки, як з ними боротися і використовувати їх”. 

Режисура М.Фіщенка десь нагадує театр І.Мойсеєва: у того актори літали по всьому дзеркалу сцени, заповнюючи його без жодного винятку, тут також постійний рух вгору  вниз, причому не механічний, він демонструє повсякчасну зміну статусу двох персонажів, їхнє домінування чи підпорядкування у цій парі.

Інтерв'ю заслуженого артиста України Степана Барабаша "Новинам Закарпаття"

СТЕПАН БАРАБАШСтепан Барабаш у Закарпатському обласному українському музично-драматичному театрі зіграв багато ролей і недавно отримав звання заслуженого артиста України. А яка роль театру в його житті? Виявляється, вирішальна. Бо навіть після кризи дев’яностих, коли був змушений покинути ці стіни, театр знову покликав його до себе.

ЯК СТЕПАНА БАРАБАША ВИКРЕСЛИЛИ ЗІ СТРАШНИХ СПИСКІВ

Степан Барабаш народився в селі Верхнє Синьовидне Сколівського району, що на Львівщині. З дитинства пригадує, як приїжджали до них заньківчани. Ще будучи хлопчиною, він перейнявся грою акторів. На той момент вже активно займався в художній самодіяльності, згодом створив свою групу.

Після школи закінчив технічне училище — з відзнакою. Тобто міг стати слюсарем-складальником телеграфної апаратури. Але згодом була армія. То — серйозна структура, тут було особливо не до розіграшів. Якраз ішла війна в Афганістані. Степан теж потрапив у цей список, пройшов навіть дві комісії. Але в одному кабінеті окуліст йому сказав: «Хлопчику, куди тобі з таким зором?» І так Степана викреслили з тих страшних списків. У принципі, в армію його могли й не брати з таким зором. Він сам наполягав, що мусить служити. Там вперше почав всерйоз сприймати життя. Адже вбитих у Афганістані привозили спочатку в полк, а потім — до рідні.

КОЖЕН ІЗ ВІДОМИХ АКТОРІВ ВВАЖАВ ЗА ОБОВ’ЯЗОК ЩОСЬ ПОРАДИТИ ПОЧАТКІВЦЯМ

В Ужгороді із сучасним Гамлетом відкрили малу сцену

24 квітня в Закарпатському обласному українському музично-драматичному театрі імені братів Шерегіїв відбулася прем’єра вистави «Спадкоємець» за п’єсою французького драматурга Лео Манна. Експериментальну постановку успішно здійснив провідний актор театру Михайло Фіщенко.

Вистава  про актуальні й болючі проблеми сьогодення --дружбу, кохання, вірність, відповідальність за власні вчинки. Глядачі переживають драматичне дійство, яке балансує на межі комедії та трагедії, разом з акторами, які грають на відстані простягненої руки. Тривалі овації та сльози глядачів – найкращий доказ, що прем’єра  вдалася.

24 квітня "шерегіївці" відкриють довгождану Малу сцену виставою "Спадкоємець"

До відкриття Малої сцени Закарпатський обласний український музично-драматичний театр ім.братів Шерегіїв ішов десятиліттями, але тільки нині мрія багатьох крайових театрів може втілитися в реальність. Дві спроби були здійснені понад двадцять років тому, втім, на постійній основі Мала сцена так і не запрацювала. Тільки у 2015 році, з приходом у театр директора Василя Марюхнича, справа знову зрушилася з мертвої точки.

Вже цієї неділі глядачам представлять прем’єру вистави Лео Е.Манна "Спадкоємець". Це акторський проект театру, де в ролі постановника дебютує провідний актор Михайло Фіщенко. Ролі виконуватимуть заслужений артист України Степан Барабаш та акторське подружжя Рудольфа й Олесі Дзуринців.

У театральній програмці про прем’єру сказано: "Лео Е.Манн – сучасний драматург, який мешкає в Парижі. Проте історія, яку він розповів у "Спадкоємці", може відбуватися в будь-якій країні, в будь-якій родині. Це вистава про справжні людські цінності – про дружбу, кохання, вірність. Адже життя швидко минає, тому треба навчитися цінувати кожну мить, даровану долею. Берегти тих, хто поруч. Турбуватися про них. Вчасно робити вчинки. І не робити того, про що будеш шкодувати все життя".

Актор Степан Барабаш у програмі "Ранок на "Тисі-1"

Наші контакти:

т/ф. (03122) 3-60-14 – приймальна
тел. (03122) 3-71-87 – каса
тел. (03122) 3-42-52 – черговий

Адреса театру:

88018 м. Ужгород, вул. Л. Толстого, 12
e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.