АФІША

  • Я чекаю на тебе, мій любий!

    17 вересня 2021р.
    початок о 18.30
    (мала сцена)

  • Повелитель Чорного лісу

    19 вересня 2021р.
    початок о 12:00

  • Здрастуйте я ваша Тітонька

    19 вересня 2021р.
    початок о 18.00

  • Готель між двох світів

    24 вересня 2021р.
    початок о 18.30
    (мала сцена)

  • День народження кота Леопольда

    26 вересня 2021р 
    початок о 12.00

  • Ідеальне весілля

    26 вересня 2021р.
    початок о 18.00

Професор Сергій Федака про виставу "Готель між двох світів"

На малій сцені театру ім. Шерегіїв відбулася прем’єра вистави М.Фіщенка “Готель між двох світів” за п’єсою Е.Шмітта. 

Вистава про п’ятьох людей, що перебувають у коматозному стані. Ну, власне, про їхні душі, котрі якраз розвивають небувалу активність. Твір напрочуд суголосний нашій пандемічній порі, коли кожний запросто може опинитися у такій палаті. Ми зараз взагалі живемо у філософську добу. То ж вистава дуже на часі. Зазвичай люди живуть повільно, а помирають швидко. Тут же навпаки. Людина приходить у цей світ із вічності, і у вічність же людина повертається. Правда, приходить неосмислено, а от при поверненні має шанс щось збагнути. І от персонажі заходяться щось осмислювати, як навіжені.

Ясно, що усі там думають лише про смерть. Але при цьому не забувають жити. Можна сказати, проходять справжню школу життя – хай і на смертному одрі. Виявляється, що вони однаково бояться і смерті, і життя. Фактично, увесь час вирішують – чого же більше? Вони осмислюють, що життя – це їхній обов’язок (добровільно-примусовий), а от смерть – їхнє святе право. Можливо, єдине людське право, котре ніхто не здатний відібрати. Єдине по-справжньому гарантоване. Правда, ним ніхто особливо не дорожить. Принаймні, поки не з’ясовується, що це право — єдине, що в тебе лишилося. Але і тоді герої вперто чіпляються за життя, намагаються пережити його заново. Власне, і проживають його по-новому — у цій палаті. Усвідомлюють, що кохання і смерть — практично те саме. Це один з найбільш щемких поворотів у виставі. Коли слова вже безсилі, актори переходять до танцю.

Герої усвідомлюють, що у житті важить не його тривалість, а його насиченість. Що таланить зовсім не найкращим, а просто везучим. Що смерть може бути геніальною, а то й цікавішою за життя. Що смерть — царина абсолютної свободи. Що життя — це затягнута прелюдія до відходу. Що похмілля — це репетиція вмирання.

Але виявляється, що все можна пережити, окрім власної смерті. Кожна смерть у виставі — особливо сценічна, романтична, видовищна. Бо часто від прикінцевої крапки залежить смисл усього тексту. П’ятеро борються за цю крапку, аби вона була максимально змістовною. Приставлена до них медичка — справжній ангел смерті. Такий собі останній бонус із німецького кіно для дорослих.

На порозі смерті люди не брешуть, бо який сенс?! Зіграти такий рівень щирості – вищий пілотаж для акторів. Лицедії буквально вистрибують з власної шкури. Від них можна заряджати акумулятор. Людина ніби не сумірна із вічністю, а тут героям якраз пропонують її приміряти на себе. Вони пробують — і, як не дивно, їм пасує. Наприкінці кожний стає трохи іншим, ніж на початку.

Спектакль сприймається на одному диханні. Він глузливий — хай це і чорний гумор, але це сміх із наших страхів, із тої пихи, з якою ми живемо і яка виявляється зовсім марною, із нашої марноти, котра за великим рахунком нічого не варта, зате варті речі малопомітні на перший погляд.

Наші контакти:

т/ф. (0312) 61-60-11 – приймальна
моб. (050) 411-47-41 – каса
тел.  (0312) 61-42-37 – черговий

Адреса театру:

88018 м. Ужгород, вул. Л. Толстого, 12
e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

ГРАФІК ПРИЙОМУ ГРОМАДЯН